Вплив конфігурацій локальних бінарних шаблонів та XGBoost на якість класифікації супутникових зображень із шумом і стисненням: експериментальне дослідження

Автор(и)

  • Максим Анатолійович Рибницький Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», вул. Вадима Манька, 17, м. Харків, 61070, Україна https://orcid.org/0009-0000-1299-1604
  • Сергій Станіславович Кривенко Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», вул. Вадима Манька, 17, м. Харків, 61070, Україна https://orcid.org/0000-0001-6027-5442

DOI:

https://doi.org/10.36023/ujrs.2026.13.1.303

Ключові слова:

дистанційне зондування Землі, супутникові зображення Sentinel-2, попіксельна класифікація, XGBoost, локальні бінарні шаблони (LBP), текстурний аналіз, стиснення зображень, BPG кодер

Анотація

У роботі вирішується актуальна задача попіксельної класифікації мультиспектральних супутникових зображень в умовах критичного зниження якості даних, спричиненого адитивним шумом сенсорів та артефактами стиснення з втратами. Розглядається метод виділення просторових ознак на основі локальних бінарних шаблонів (LBP) з використанням різних конфігурацій (1:8, 2:16, 3:24) та їх комбінацій для підвищення точності розділення класів. Експериментальне дослідження проведено на фрагментах знімків Sentinel-2 (Харківська область), спотворених адитивним гаусівським шумом з дисперсією σ² = 100 та підданих поканальному стисненню кодером BPG. Як класифікатор використано ансамбль дерев рішень XGBoost. Результати моделювання підтвердили, що застосування мономасштабних шаблонів LBP є недостатнім для надійної сегментації гетерогенних об'єктів в умовах сильного шуму. Доведено, що формування розширеного вектора ознак шляхом конкатенації мультимасштабних конфігурацій LBP (1:8, 2:16, 3:24) забезпечує підвищення метрики F1-міра до 0.9530, що більш ніж на 1% перевищує показники базових конфігурацій. Детальний аналіз динаміки метрик у розрізі класів виявив, що клас «Вода» демонструє найвищу стабільність (F1 > 0.99) завдяки спектральній однорідності. Водночас для структурно складних класів «Урбанізація» та «Рослинність» критично важливим виявилося залучення ознак великого радіусу, що дозволило мінімізувати вплив локальних флуктуацій яскравості та стабілізувати метрику AUC на рівні > 0.99. Важливим емпіричним результатом стало виявлення позитивного впливу стиснення на точність класифікації зашумлених зображень: квантування коефіцієнтів кодером BPG спрацювало як низькочастотний фільтр, частково компенсуючи високочастотну складову гаусівського шуму. Додаткове дослідження в околицях оптимальної робочої точки показало, що метод зберігає робастність при помірних змінах (Q=31), а також продовжує демонструвати високу стабільність та збереження точності сегментації навіть при значному посиленні артефактів стиснення (Q=43), що підтверджує надійність та ефективність алгоритму в усьому дослідженому діапазоні компресійних спотворень. Встановлено, що інтеграція текстурних ознак різного масштабу дозволяє моделі XGBoost формувати стійкі вирішальні правила, при цьому оптимальний баланс між обчислювальною складністю та точністю досягається при обмеженні параметрів ансамблю (дерева=200, глибина=8), оскільки подальше ускладнення моделі не призводить до статистично значущого приросту якості розпізнавання.

Внесок авторів: Концептуалізація – М.А. Рибницький та С.С. Кривенко; методологія – М.А. Рибницький; формальний аналіз та оброблення даних – М.А. Рибницький; дослідження – М.А. Рибницький, підготовка тексту статті – М.А. Рибницький; рецензування та редагування – М.А. Рибницький, С.С. Кривенко. Всі автори прочитали та погодилися з опублікованою версією рукопису.

Фінансування: Це дослідження не отримало зовнішнього фінансування.

Доступність даних: Дані можуть бути надані авторами за обґрунтованим запитом.

Подяки: Автори висловлюють щиру подяку та вдячні рецензентам і редакторам за їхні цінні коментарі, рекомендації та увагу до роботи.

Конфлікти інтересів: Автори заявляють, що не мають конфлікту інтересів.

Посилання

Abramova, V., Lukin, V., Abramov, S., Abramov, K., & Bataeva, E. (2022). Analysis of Statistical and Spatial Spectral Characteristics of Distortions in Lossy Image Compression. 2022 IEEE 2nd Ukrainian Microwave Week (UkrMW), 644—649. https://doi.org/10.1109/UkrMW58013.2022.10036949

Belgiu, M., & Drăguţ, L. (2016). Random forest in remote sensing: A review of applications and future directions. ISPRS Journal of Photogrammetry and Remote Sensing, 114, 24—31. https://doi.org/https://doi.org/10.1016/j.isprsjprs.2016.01.011

BPG Image format. Retrieved from https://bellard.org/bpg/

Chen, T., & Guestrin, C. (2016). XGBoost: A Scalable Tree Boosting System. Proceedings of the 22nd ACM SIGKDD International Conference on Knowledge Discovery and Data Mining, KDD ’16, 785—794. https://doi.org/10.1145/2939672.2939785

De Jong, S., & Meer, F. (2007). Remote Sensing Image Analysis: Including The Spatial Domain. Springer Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-2560-0

F1_score. (б. д.). Scikit-Learn. В Retrieved from https://scikit-learn/stable/modules/generated/sklearn.metrics.f1_score.html

Fırat, H., Asker, M. E., Bayindir, M. İ., & Hanbay, D. (2022). Spatial-spectral classification of hyperspectral remote sensing images using 3D CNN based LeNet-5 architecture. Infrared Physics & Technology, 127. https://doi.org/10.1016/j.infrared.2022.104470

Kovalenko, B., Lukin, V., Kryvenko, S., Naumenko, V., & Vozel, B. (2022). Prediction of parameters in optimal operation point for BPG-based lossy compression of noisy images. Ukrainian journal of remote sensing, 9(2), 4—12.

Li, Z., Chen, B., Wu, S., Su, M., Chen, J. M., & Xu, B. (2024). Deep learning for urban land use category classification: A review and experimental assessment. Remote Sensing of Environment, 311. https://doi.org/10.1016/j.rse.2024.114290

Ojala, T., Pietikainen, M., & Maenpaa, T. (2002). Multiresolution gray-scale and rotation invariant texture classification with local binary patterns. IEEE Transactions on Pattern Analysis and Machine Intelligence, 24(7), 971—987. https://doi.org/10.1109/TPAMI.2002.1017623

Pietikäinen, M., Hadid, A., Zhao, G., & Ahonen, T. (2011). Computer Vision Using Local Binary Patterns (Т. 40). https://doi.org/10.1007/978-0-85729-748-8

Punia, R. (2023). How to Measure the Performance of Your Machine Learning Models: Precision, Recall, Accuracy, and F1 score [Post]. Medium. https://rs-punia.medium.com/how-to-measure-the-performance-of-your-machine-learning-models-precision-recall-accuracy-and-f1-855702df048b

Rebrov, V., Proskura, G., & Lukin, V. (2025). Classification of Compressed Noisy Three-Channel Noisy Images: Comparison of Several Approaches. Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering - 2024. ICTM 2024.

Rybnytskyi, M., Kryvenko, S., Lukin, V., & Rebrov, V. (2025). A COMBINED APPROACH TO PIXEL-WISE CLASSIFICATION OF SATELLITE IMAGES BASED ON LBP, PSEUDOCOLOR FEATURES, AND XGBOOST. У Radioelectronic and Computer Systems (Т. 2025, Vol 4, p. 206—219). https://doi.org/10.32620/reks.2025.4.14

Shao, Z., Ahmad, M., & Javed, A. (2024). Comparison of Random Forest and XGBoost Classifiers Using Integrated Optical and SAR Features for Mapping Urban Impervious Surface. Remote Sensing, 2024, 665. https://doi.org/10.3390/rs16040665

West, H., Quinn, N., & Horswell, M. (2019). Remote sensing for drought monitoring & impact assessment: Progress, past challenges and future opportunities. Remote Sensing of Environment, 232. https://doi.org/10.1016/j.rse.2019.111291

XGBoost Documentation—Xgboost 3.0.2 documentation. (б. д.). Retrieved from https://xgboost.readthedocs.io/en/stable/

Yang, S., & Berdine, G. (2017). The receiver operating characteristic (ROC) curve. The Southwest Respiratory and Critical Care Chronicles, 5, 34. https://doi.org/10.12746/swrccc.v5i19.391

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-30

Як цитувати

Рибницький, М. А., & Кривенко, С. С. (2026). Вплив конфігурацій локальних бінарних шаблонів та XGBoost на якість класифікації супутникових зображень із шумом і стисненням: експериментальне дослідження. Український журнал дистанційного зондування Землі, 13(1), 31–51. https://doi.org/10.36023/ujrs.2026.13.1.303

Номер

Розділ

Застосування даних дистанційного дослідження Землі: проблеми і завдання